Комплексне дослідження представляє Шеченка-поета й Шевченка-художника в нерозривній єдності його творчої природи, художнього мислення і реалізації таланту. Універсальна постать українського митця-поета є знаковою в контексті історії світової культури, еволюційний розвиток якої тяжіє до синкретизму, до створення полісентитичних видів мистецтв. Літературознавчий дискурс теми поєднано з методологіями суміжних гуманітарних дисциплін - мистецтвознавством, філософією, культурологією, естетикою, епістемологією, психологією. В роботі вперше досліджено міжвидову взаємодію мистецтв у доробку Шевченка, здійснено апробацію термінології на позначення причин і явищ літературно-мистецького інтеракціонізму (синестезія, екфразис, гіпотипозис), проведено зіставлення творчих досягнень Шевченка з творчістю західноєвропейських митців, у тому числі митців універсального типу. В руслі запропонованої концепції подано начерк структурування цілісної Шевченкової літературно-мистецької спадщини через образи-концепти.
