Ці вірші написані впродовж 2020 року.
Місце, де вони писалися, лежить на пагорбах.
Це означало присутність широкої лінії горизонту й великої кількості повітря.
А ще там було багато дерев і птахів, були балки, водойми і рівне, віддалене дихання міста за обрієм.
Зміна оптики так чи інакше призводить до зміни письма.
Ось про це переважно і книжка: про те, як нас формують ландшафти, як дерева додають нам вертикалі, а озера — глибини, як весняна зелень вчить нас оптимізму, а літні ріки — щедрості.
Нехитре знання, що допомагає цінувати кожен почутий зранку голос.
