Паша — вчитель української мови зі сходу України.
Він не дивиться новин, не цікавиться політичним життям країни й загалом посідає позицію людини без позиції.
Аж раптом він мусить поставити на паузу своє тихе й інертне життя, вирушивши «на той бік», аби забрати додому з інтернату племінника Саню або ж «малого».
Тож він виходить у зимовий Донбас 2015-го року, щоби здійснити мандрівку не лише через кордон фізичний, а й кордон внутрішній, зіткнувшись із війною лицем до лиця.
Дія відбувається у звичному для Жадана просторі — в дорозі, але тепер ця дорога стелиться у зруйнованому світі блокпостів, безпритульних псів і безпритульних людей, що немов чекають на те, аби їх забрали, як і Саню.
У 2017 році цей роман називали «головним романом про війну». І справді — війна тут дише драконом, але десь за спиною, адже тут напряму не йдеться про подвиги чи бойові дії.
Це радше текст про тил, буденність і людей, що іще перебувають на шляху формування своєї ідентичності. (УІК)
