Книга про художника Василя Седляра (1899–1937) розповідає про одного із найяскравіших представників «бойчукізму», видатного українського майстра, творча та життєва доля якого склалася трагічно.
Художники-бойчукісти та їх доля доля: більшість з них репресували. Вбили у катівнях НКВС, когось ув'язнили, і вони через якийсь час вийшли на волю... Одного з найталановитіших - Василя Седляра - розстріляли в Києві в будинку колишнього Інституту шляхетних панянок 12 липня 1937 року.
Доробок художника - монументальні композиції, графічні аркуші, живописні полотна - знищили: твори митця зафарбували, виламали зі стін, спалили, пошматували. Його "Кобзаря" вилучили з бібліотек і книгарень, а Седляреве ім'я викреслили з історії української та світової культури.
Початок: Михайло Бойчук та Академія мистецтв
Межигірський художньо - керамічний технікум
АРМУ та АХЧУ - художні об'єднання 1920-х років
Подорож Європою
Участь у виставках та визнання
Початок цькування у пресі
Микола Скрипник та Михайло Бойчук
Початок 1930-х : гайки закручуються
Ілюстрації до "Кобзаря"
Погром "Кобзаря"
1930-ті роки
Видавництво "Рух"
Іван Врона, УРЕ, смерть Срипника, Дніпрельстан та критика на пленумі
Розписи в Червонозаводському театрі
Арешт
Допити
Загибель та забуття
Реабілітація та поступове повернення
