У науково-популярному виданні простежується історія шляхетського роду Рильських, розглядається художня еволюція від символізму до неокласицизму цього самобутнього лірика, аналізується вплив сталінського соцреалізму на поетичну творчість письменника. Книга складається з восьми розділів, що мають назву: «Між Бодлером і Гомером: визначення естетичних орієнтирів», «Символізм десятих років: криза релігійної свідомості, гріховність краси і «святиня мовчання», «Неокласична рівновага», «ArsPoetica», «Співіснування з соцреалізмом» та ін. Віра Агеєва, досліджуючи багатогранну поетичну спадщину Максима Рильського 20-х, 30-х, 40-х років минулого століття, приходить до парадоксального висновку: поет у ці періоди життя прагнув постійно усамітнитися, сховатися від соціальних катаклізмів, суспільних збурень, що зруйнували російську імперію, а з нею віковічні сподівання українського народу на державну самостійність.
