Повість “Тев’є-молочар” Шолом-Алейхема (1859—1916) побудована у формі монологів головного героя, звернених до самого автора, і дає читачеві можливість дізнатися, як жилося незаможній єврейській сім’ї на українських землях у складі Російської імперії. Зі сторінок книги постають “народний філософ” Тев’є, його дружина та доньки. Шолом-Алейхем називав Тев’є найулюбленішим з усіх створених ним літературних типів: він шляхетний і простакуватий, побожний і сповнений протиріч, розуміє людей, відчуває красу природи й ніколи не йде проти совісті. Останній розділ книги за радянських часів було вилучено цензурою. Повний текст твору українською мовою публікується вперше.
