«Озирнутися із прийдешнього» – це не просто мемуари, а синкретична розповідь про творчу людину, котра у складному і не завжди сприятливому житті шукала себе, знаходила життєвий смисл у слові та інших діяннях, додала перешкоди і зазнала радощів, з яких найбільша і найцінніша – радість творчості. У цій книзі постає непростий шлях українського інтелігента, суверенного у своїх творчих пошуках, у прагненні реалізувати той потенціал, який йому вділила природа та батьки. Головне враження від багатосторінкової, як людське життя, книги – автор чесно, щиро, відверто розповів про себе та про людей, які були і є присутніми у його житті.
Михайло Пасічник запропонував інший формат мемуарів, не намагаючись когось наслідувати чи копіювати. Здається, книга писалася як сповідь, як одкровення. Не знайдемо тут ні занудних повчань, ні менторства, ні порад, як треба жити. Його розповідь – вільна творчість, осяяна теплими почуттями, мудрими сентенціями, легким гумором, самоіронією, тож текст добре читається і сприймається.
