До книжки Наталки Білоцерківець — однієї з найважливіших сучасних українських поетів — увійшли вірші з усіх її збірок: «Балада про нескорених» (1976), «У країні мого серця» (1979), «Підземний вогонь» (1984), «Листопад» (1989), «Алергія» (1999), «Готель Централь» (2004). Це найповніше на сьогодні вибране авторки.
У збірці «Готель Централь» є й вірші початку нульових, які вирізняються пошуком нової форми, відходу від звичної та очевидної мелодики. Ця творчість залишається злободенною, із жорстким сарказмом у бік шароварництва. Поезію Наталки Білоцерківець важко загнати в чіткі узагальнення, оскільки навіть розмежування на громадянську й інтимну лірику тут неможливе — у неї ці полюси співіснують.
