Державні утворення, які отримали спільну назву Козакія, виникли 1918-го на півдні розваленої Російської імперії - на Дону, Кубані й Тереку. Тамтешні жителі вважали себе окремою народністю - козаками - і сформували власні уряди. Вони не хотіли жити під владою більшовиків і виступали прот відновлення єдиної Росії
