Важко уявити людину, геть позбавлену любові до отчого краю. Та й чи можна її, таку, вважати справжньою людиною, громадянином?
З любові до "малої батьківщини" виростає неосяжна синівська любов до всієї нашої великої Вітчизни. Друге без першого - неможливе. Ось чому так багато важить для кожного плекати в собі це трепетне, святе прчуття. До поля, на якому трудилися діди та прадіди й трудяться нині батьки. До рідного заводу, інституту, міського провулка, до птаха в небі й дерева на землі. До пам`яток матеріальної та духовної культури.
