Український письменник-реаліст Василь Стефаник (1871—1936) був новатором у літературі, неперевершеним майстром стислої, драматичної за змістом і глибоколіричної за звучанням соціально-психологічної новели. Герої творів Василя Стефаника опиняються в межовій ситуації, їхні трагедії новеліст переживає як власні («І все, що я писав, мені боліло»). Письменник уживає покутський діалект, передає живі, як саме життя, образи трагічної дійсності, які не можливо було б відтворити літературною мовою. До видання увійшли новели «Камінний хрест», «Моє слово», в «В корчмі», «Новина» та ін. Автор зачіпає теми самотньої старості та трагедії зайвих ротів у бідних селянських родинах, еміграції за океан галицького селянства на межі XIX та XX ст. тощо. Твори В. Стефаника перекладено багатьма мовами світу.
