Колективну монографію присвячено вивченню міжмистецького феномена діалогу джазового мистецтва та художньої літератури.
Ґрунтуючись на принципі міждисциплінарності, літературознавчі й музикознавчі тексти в поєднанні з джазовим живописом і джазовою поезією витворюють особливий інтермедіальний дискурс, увиразнюючи взаємодію джазових компонентів і мотивів із літературними художніми практиками, а також ословлення смислів, пов’язаних із різними національними стилями та напрямами джазу. Книга висвітлює низку теоретичних проблем, що стосуються історії джазу, його естетики та філософії, джазифікації літератури, тексту як джазового перформансу. Видання ілюстроване малярськими і графічними роботами, а також світлинами на джазові теми українських митців. Для літературознавців, музикознавців, культурологів, зокрема викладачів, аспірантів, студентів, та усіх, хто цікавиться взаємодією літератури й музики.
