«…я бачу в цих словах істину — вони про справжню любов, про любов на все життя, про те, що така любов насправді є. І щоб її відшукати, не треба нікуди їхати, достатньо повернути ключ у замку: обіймати міцно-міцно, радіти тому, що стрічаєш у новому дні, й уміти віднаходити спокій. Немов сидиш на березі липневого моря із заплющеними очима, але з відкритим серцем. Коли ти зустрінеш і пізнаєш себе, то зустрінеш і пізнаєш того, з ким захочеться заспівати улюблених пісень і заварити не одне горнятко кави».
Книга складається з коротких листів люблячої бабусі до своєї онуки. Кожен лист – це маленька історія, сповнена щирістю та бажанням поділитись частинкою добра.
Книга про помилки, розчарування й зраду, але при цьому – про шалене кохання, ніжність та доброту. Й останніх – завжди більше!
