Книга Ірини Реви присвячена трансформаційним змінам у свідомості українців періоду Євромайдану та сучасної війни з Росією. Автор відштовхується від тези про те, що більшовицькій окупаційній владі завдяки Голодомору та репресіям вдалося нав’язати частині українців свої цінності та моделі поведінки. Євромайдан та війну авторка розглядає як етапи усвідомлення та подолання наслідків історичної травми. На підставі великої кількості інтерв’ю з бійцями, волонтерами, учасниками Майдану дослідниця розмірковує над мотивацією українців, які ішли на фронт під час перших хвиль мобілізації, фіксуючи зростання української національної свідомості та значні зміни в системі цінностей, рефлектує над проблемою повернення суб’єктності та особливостями властивого для української ментальності ставлення до «Іншого», розумінням справедливості тощо. У надрах колективного несвідомого культуролог намагається відшукати матрицю «органічного українця» – українця, який би він був, не зазнавши терору голодом та інших історичних травм.
