Наша історія починається у старовинному місті Львові. Там, на вулиці Пекарській, де завжди пахне свіжоспеченим хлібом і підгорілою карамеллю, жила собі дівчинка Варвара. Про настання зими вона дізнавалася за зміною запахів — з початком грудня Пекарська пахтіла медом, помаранчевими цукатами і рожою (так у Львові називають варення із трояндових пелюсток). А це означало, що знані львівські пекарі почали готуватися до Різдва і бралися випікати пампухи, струдлі, медові пряники, роляди, завиванці — з маком, сиром, горіхами — і просто калачі з ярої пшениці. Повітря настоювалося на святкових ароматах, і тому тут часто падав сніг зі смаком цвібака. Або медівника, перемащеного сливовим варенням. Із дахів звисали різнокольорові бурульки. Їх можна було відламувати і смоктати, як льодяники.
