Двомовна японсько-українська антологія японської класичної поезії містить оригінальні тексти та переклади найвідоміших японських віршів VIII-XV ст., написаних у жанрах танка і ренґа. Жанр танка протягом багатьох століть був і залишається найпопулярнішим жанром японської поезії в цілому й любовної лірики зокрема. Що ж стосується жанру ренґа ("нанизані (зчеплені) рядки"), то він набув особливої популярності в XIII-XVI ст., але згодом поступився жанру хайку (хокку).
До антології увійшли танка з перших японських історичних хронік, а також найдавніших поетичних антологій. Жанр ренґа репрезентований двома збірками XV ст., складеними відомим поетом Іїо Соґі та його учнями.
Для тих читачів, які знають або вивчають японську мову, ієрогліфічні написання японських слів у оригіналах віршів супроводжуються фонетичною транскрипцією (фуріґаною).
- Передмова
I. ТАНКА (ВАКА):
1. Кодзікі ("Записи давніх діянь"), 712 р.
2. Ніхон-сьокі ("Аннали Японії"), 720 р.
3. Ман-йо-сю ("Збірка міріад листків"), друга половина VIII ст.
4. Кокін-сю ("Збірка старих і нових пісень"), 905 р.:
- Передмова Кі-но Цураюкі
- I-II. Весняні пісні
- III. Літні пісні
- IV-V. Осінні пісні
- VI. Зимові пісні
- VII. Пісні-вітання
- VIII. Пісні розлуки
- IX. Подорожні пісні
- X. Назви
- XI-XV. Пісні кохання
- XVI. Пісні скорботи
- XVII-XVIII. Різні пісні
- XIX. Пісні різних форм
- XX. Пісні пісенної палати
- Додаткові пісні, включені до основного списку з сімейних зібрань
5. Сінсен-вака-сю ("Заново складена збірка пісень"), 930 р.:
- I. Весняні та осінні пісні
- II. Літні та зимові пісні
- III. Пісні вітання, Пісні скорботи
- IV. Пісні розлуки, Подорожні пісні
- V. Пісні кохання, Різні пісні
6. Сінкокін-сю ("Нова збірка старих і нових пісень"), 1205 р.:
- I-II. Весняні пісні
- III. Літні пісні
- IV-V. Осінні пісні
- VI. Зимові пісні
- VII. Пісні-вітання
- VIII. Пісні скорботи
- IX. Пісні розлуки
- X. Подорожні пісні
- XI-XV. Пісні кохання
- XVI-XVIII. Різні пісні
- XIX. Сінтоїстські обрядові пісні
- XX. Буддійські обрядові пісні
7. Хяку-нін іс-сю ("По одному віршу 100 поетів"), 1235 р.
II. РЕНҐА:
1. Мінасе сан-ґін хяку-ін ("Сто віршів трьох поетів з Мінасе"), 1488 р.
2. Юяма сан-ґін хяку-ін ("Сто віршів трьох поетів з гори Юяма"), 1491 р.
ДОДАТКИ:
- Покажчик імен авторів віршів, міфологічних та історичних осіб
- Покажчик географічних назв
- Додатки
- Список використаних першоджерел та довідкової літератури
