Уявіть собі, що у віртуальному кафе, під великими парасолями, вбрані без офіціозу, тримаючи під пахвами лаврові вінки і німби, зібралися поети, критики, прозаїки з усіх українських теренів (дехто й з-за океану озвавсь), аби колег послухати й себе показати, а водночас розважитися анекдотами й поділитися кулінарними рецептами.
