Відома польська письменниця намагається в цій книжці, як у всіх її творах для підлітків, бути максимально щирою і не боїться говорити про складні і болючі речі: розлучення батьків, хворобу і смерть близької людини, анорексію, першу закоханість, проблеми з алкоголем та наркотиками, бідність тощо. Головна героїня повісті – Аліція поступово вчиться розуміти батьків, які розлучилися, намагається спілкуватися з новою татовою дружиною, допомагає вирішувати проблеми своєї найкращої подруги, робить неабиякі успіхи у фотографуванні. До неї приходить перше кохання. Та всі проблеми і хвилювання ніщо порівняно з тим, що трапилося в новій сім’ї батька. Захворів на рак її зведений п’ятирічний братик Фридерик, якого вона називає Ящіркою і любить понад усе. Щойно дізнавшись про це, Аліція одразу пропонує його матері: «Я читала в інтернеті, що зараз роблять різні трансплантації. І що донором найчастіше стає хтось із найближчої рідні. Я могла б, – Аліція благально глянула на Клаудію. – Я справді дуже цього хочу… Я здорова й сильна…». З великим хвилюванням читаються сторінки книжки, де йдеться про відвідування Ящірки в лікарні, – і безпорадність дівчини в намаганні полегшити страждання маленького братика, і її вигадливість, і багато любові. Рибка, яку вона подарувала братику, звичайно ж не була золотою і не з казки, де вона виконує всі бажання. І все ж вона дещо втішила малого Фридерика.
