Ця книжка знайомить з чарівним світом української міфології, з розмаїттям притаманних йому тваринних і рослинних символів.
Пошанування тварин у слов’ян має прадавнє коріння. Л
юди, які жили в лісах і степах, часто стикалися з представниками тваринного світу.
Деякі звірі ставали в нагоді у господарстві, за умов коли з ними вміли налагоджувати стосунки; інших поважали за силу і вважали їх захисниками, оберегами роду чи племені, такі тварини звалися тотемами.
І до дерев, квітів та рослин слов’яни ставились з особливою пошаною, наділяючи їх надприродними властивостями.
Саме тому з’явилися перекази про світове дерево, яке обіймає коренями землю, а гілками тримає небо.
