У цій соціально-етичній повісті Марко Вовчок розповіла про ворожнечу між кріпаками та поміщиками, зобразивши портрет вередливої та жорстокої панночки — і зробила це так, що викликала щиру ненависть читачів до героїні. В образах кріпачок вона передала власний погляд на проблему кріпацтва — морально ці люди все одно вищі за панів. Важливо, що авторка пише в доволі рівній і стриманій тональності (на противагу Івану Нечую-Левицькому з його «Кайдашевою сім’єю», наприклад), але така оманлива беземоційність лише посилює драматизм ситуації.
