У книжках серії «Як приборкати дракона» британської письменниці Крессиди Ковелл йдеться про те, що колись кожен вікінг мав власного дракона. Інші народи приручали собак, коней, буйволів... А вікінги — драконів. Юний вікінг спершу мусив упіймати собі дракона. Це було непросто. Потім — приручити його, а це ще складніше. Усе разом називають випробуванням драконячим вихованням. Того, хто його не пройде, виганяють із племені. Коли Гиккус, син вождя патлатих розбишак з острова Лобур, вирушив на лови свого дракона, він не сподівався, що пройти випробування буде легко. Проте навіть не підозрював, що йому із дракончиком Беззубком судилося стати героями.
У сьомій книжці «Як осідлати драконову бурю» Гиккус Страхітний Окунь Третій із друзями і прирученими драконами мало не замерзають на березі перед традиційним вікінгівським запливом, навіть не підозрюючи, що заплив цей триватиме ду-у-уже довго і результат змагання стане доленосним для всіх розбишак і хнюпів.
