Робота присвячена комплексному аналізу колекції керамічних іграшок ХІ-ХІХ ст., виявлених під час археологічних досліджень міста Києва. Із загального масиву керамічної пластики виокремлено дитячі іграшки за своєю суттю та функціональним призначенням. Розроблені хронологія та типологія іграшок, зроблена загальна характеристика технології виготовлення виробів. Встановлено, що, пройшовши стадії тотема та божества, в ході економічного та культурного розвитку суспільства сакральний бік поступився утилітарному, як наслідок відбулося становлення дитячої іграшки в сучасному розумінні.
Для фахівців, археологів, істориків, викладачів, студентів, а також всіх хто цікавиться історією Києва.