Персонажі творів Григора Тютюнника (1931—1980) — прості люди, на долю яких випало жити у повоєнні роки ХХ століття. У буденних реаліях життя письменник уміє побачити їхню глибинну сутність, характерну ознаку часу, долю людини. Він любить тих людей, про яких пише; написане ним — завжди вистраждане до глибини душі. Тому кожне його оповідання, новела чи повість сприймаються як сповідь. Добірна і точна мова персонажів, за нею можна безпомилково визначити характер, моральне обличчя, а нерідко і професію того, хто говорить. Читача зворушують у його творах правдивість, щирість, самобутній характер оповіді, але найбільше — самовідданість і милосердя людської душі.
&&n-p&&
Оддавали Катрю................................................................... ||3
“Кізонька”.............................................................................. ||27
Житіє Артема Безвіконного................................................. ||41
Холодна м’ята...................................................................... ||60
Три плачі над Степаном...................................................... ||66
Печена картопля.................................................................. ||78
Зав’язь.................................................................................. ||85
Проти місяця........................................................................ ||90
Дикий.................................................................................... ||98
Перед грозою..................................................................... ||110
Сито, сито........................................................................... ||118
Дивак................................................................................... ||125
Вогник далеко в степу.........................................................||134
Три зозулі з поклоном.........................................................||200
##
