Ой зацвіла синя квітка

На тихім Дунаю.

Кажуть люди, що я бідна,

А я розкіш маю.

Ой пасла я корівоньки

Зрання до вечора,

Напасла ще йнапоїла

Та й гоню додому.

Напасла ще й напоїла

Та й гоню додому,

Мені мати постелила -

Лягай спати, доню.

Ой спала я та й до рання

Та й ще хочу спати.

Мене мати рано будить -

Не хочу вставати.

Мене мати рано будить -

Я не хочу встати,

Устань, устань, моя доню,

Встань, доню, снідати.

Устала я, поснідала

Та й гоню на росу,

Рву барвінок, плету вінок,

Уплітаю в косу.

Коса ж моя русявая

У кучері в`ється,

А за мною молодою

Три козаки б`ється:

Їден каже - гарна дівка,

Дригий каже - брава,

Третій каже - брав би її,

Каралів не має.

Почеплю я каралики

На білую шию -

Сватай мене ти, Мемене,

Або ти, Василю.

Ой то ж бо та й не каралі,

То білая глина.

Підманила, піддурила

Хазяйського сина.

Яж бо тебе не питаю,

Чи є в тебе поле?

А за мої каралики

Колька тебе коле.

Народні джерела.

Українські народні жартівливі пісні [Ноти] / Упор. В.М.Єсипка. — Київ : Техніка, 2005. — 232с. — (Народні джерела).

• ББК // Музичні твори (нотні видання)