Хлопчик Петро народився у заможній сім’ї незрячим. Матір виховувала його, піклувалася та оберігала. Петро пізнавав світ на дотик, саме так познайомився із музичним інструментом – фортепіано. Завдяки музиці головний герой по-новому дивиться на світ, але відчути повноцінність життя йому не вдавалося. Читач проходить із героєм нелегкий шлях прийняття, пошуку натхнення, внутрішніх сил та щастя. Головною метою цього драматичного роману є відтворення світовідчуття сліпої людини, зображення туги за повнотою людського спілкування. Роман було екранізовано у 1960 році, а також твір рекомендовано до прочитання у середній школі.